Сумний був той святий вечр
Сумний був той святий вечір
В сорок-шостому році.
По всій нашій Україні
Плач на кожнім кроці.
Як на небі зірка почала сіяти,
Почав народ до святої Вечері сідати.
Посідали до Вечері
Мати з діточками,
Замість, малі, вечеряти
Залились сльозами.
Плаче стара мати, а діти питають:
Мамо-мамо, де наш тато, чом не вечеряє?
А наш, діти, тато
В далекій Сибірі,
Споминає Святий вечір
В нашій славні Україні.
Споминає Святий вечір, всю свою родину.
Маму, жінку, дітей, свою неньку Україну.
Поможи нам, милий Боже,
Все це пережити.
Наших братів Християні,
З кайданів гріха відпусти.
О, Ісусе, милий, змилуйся нам ними,
Даруй волю, даруй долю нашій славній Україні.