Люблю

Навіки Твоє милосердя,

Навіки і вірність Твоя,

І знаю, що буду до смерти

Я славити Боже ім'я.

Учителя кращого годі

Шукати у світі земнім,

Відійдуть царі і народи,

Залишишся Ти лиш один.

Щодня, щохвилини той самий,

Незмінний Володар і Друг,

Даєш мені мудрі поради

Вселяєш у серце весну.

Куди я від Тебе сховаюсь,

Від Духа Твого утечу?

Думки і слова мої знаєш,

Коли я й від жаху тремчу

Ти дав мені тіло і розум,

Вдихнув в мене радість Свою,

І знаю, що можу любити,

І теж говорити люблю.

Коли мені боляче й гірко,

І сльози течуть по щоках,

Вселяється й теплиться знову

Надія на Тебе жива.

Мабуть неможливо забути,

Якщо вже зустрінеш Христа,

І розумом прагнеш збагнути -

Безсмертна Твоя чистота.

І в кожному доброму слові,

Та погляді теплих очей

Я бачу Тебе випадково

І чую у тиші ночей.

Легесеньким подихом вітру

Ввійшов Ти у душу мою,

І зміг в ній навік розпалити

Багаття живого вогню.

Хвала Тобі любий мій Отче,

Ти дав мені радість Твою,

І прагну тепер говорити -

Тобі говорити люблю.