Театральные сценки

Эвелина

Актёры: автор, пастор, девочка, Эвелина, мама.

Декорации: атмосфера улицы, атмосфера церкви: кафедра, проповедник; атмосфера бедного дома Эвелины, атмосфера похорон Эвелины.

Рецензия: История о маленькой девочке по имени Эвелина, о ее знакомстве с Иисусом и влиянии ее жизни на окружающих ее людей.

Рукопись...

Автор:

Був чудовий зимовий день - 7 січня. В цей день місто виглядало урочисто, але серце у Евеліни було наповнене якимось тягарем і сумом. Якась тривога стискала її серце.

 

Евеліна:

Це, напевно, тому що у мене нема тата, а мама так рідко буває дома.

 

Автор:

Подумала Евеліна і в очах заблищали сльози. Та, вмить, на своєму плечі вона відчула легкий дотик руки, і озирнувшись, вона побачила перед собою прекрасну дівчинку, яка лагідним голосом запитала її...

 

Дівчина:

Чому ти така сумна? Адже сьогодні Свято. Свято - народження Ісуса Христа!

 

Евеліна:

В мене немає тата!

 

Дівчина:

Ах, нещасна сирітка! Як мені тебе шкода! Але Ісус Христос для того й народився, щоб дати всім радість (Лк. 2:10-11) і бути нашим Батьком. Він обіцяв ніколи нас не залишити. Пішли зі мною, і ти побачиш, як Він любить тебе.

 

Автор:

Евеліна мимоволі пішла за нею. Ця дівчинка дуже сподобалась їй - в неї було таке добре і сяюче обличчя.

 

Дівчина:

А ось попереду йдуть мої тато і мама.

 

Автор:

Сказала дівчинка і, взявши Евеліну за руку, пішла з нею до переду. Там вони зручно сіли в крісло на передньому ряду.

Співав хор, після пісні один за другим на кафедру виходили проповідники, виголошували чудесні проповіді. Вкінці до кафедри вийшов пресвітер Церкви. Він прочитав місце зі св. Луки 2:1-14. З його уст полились живі потоки Божого Слова. Часом проповідь змінювалась і сльози з'являлись на очах проповідника.

 

Проповідник:

"Не бійтесь, я сповіщаю вам велику радість, яка буде всім людям. Нині народився вам Спаситель світу, який є Христос Господь!".

Друже! Хто б ти не був, знай, - що Христос народився і для тебе! Чому ти такий сумний? Чому часто сльози з'являються на твоїх очах? Христос бо прийшов не засудити тебе, а спасти. Тебе бентежить твоє жорстоке і холодне, як лід серце? - але не бійся, Він - світло! Він - Сонце Правди! Під Його охороною ти будеш безпечним. Ти прийди тільки до Нього, відкрий Йому своє горе, довірся і Він народиться у твоєму серці! Ісус любить тебе. Сьогодні схились перед ним. Бо ж для тебе Він народився й лежав у бідних яслах. Для спасіння твоєї й моєї душі Він був приходьком на землі, і не знайшлось Йому місця між людьми. Послухай, що Він говорить про тебе: "лисиці мають нори, пташки небесні мають гнізда, а сину Людському немає де й голови схилити." Впусти Його в своє серце, впусти Його в свій дім - і Він зробить тебе щасливим зі всім твоїм домом.

 

Автор:

Давно брати і сестри цієї церкви не чули таку Боговдохновенну проповідь. Із сотень пар очей текли потоком сльози зворушення, та пастор мало помічав їх. Його увагу привернула дівчинка, яку він вперше побачив на служінні. З голубих очей стікали сльози. Вона не зводила погляду з пастиря. Він відчував, що небо відкрилось в сьогоднішній вечір. З його уст, як ніколи, текли ріки живої води. Він розумів, що Дух Святий наповнив дім молитви, і, як не дивно, що це все ніби для тієї дівчинки.

- "О Ісус! Невже Ти настільки добрий, що можеш приділяти стільки багато уваги малим діткам?" - промайнула думка у нього в голові, і він продовжив:

 

Проповідник:

Схилимося ж перед Ним, Ісусом, на коліна. Не соромся ж Його. Бо ж Ісус Христос заради нашого спасіння прийняв страждання страту і смерть. Він заради твого спасіння пролив кров, і тисячі Його послідовників, зважаючи на приклад Христових страждань, віддали своє життя за справу Господню. Чи ти посоромишся тепер Його? Чи відкриєш ти свої уста в молитві перед Ним? Будемо ж молитися, друзі!

 

Автор:

І гаряча молитва, як фіміам понеслася до Бога… Евеліна не знала, що твориться з нею. Вона іще ніколи такого не переживала. З кожним словом проповідника щось відрадне вливалось і наповнювало її серце. До сьогодні вона зовсім нічого не знала про Ісуса, навіть, ніколи не чула про Нього, і тепер вона мало що розуміла, але відчувала, що Він такий близький до неї, і що Він наповнив все її серце. Вона полюбила Ісуса, і від сьогодні Він став такий близький їй. В пориві таких почуттів, вона вперше в житті молилася, і зрозуміла, - в неї все перемінилось. І навіть цей пастир, що був незнайомий і чужий, зробився таким рідним і близьким для неї. І тому, після молитви, коли закінчилось богослужіння, вона сміливо підійшла до нього.

 

Евеліна:

Дорогий дядя, мені на Новий рік, мама купила хороше ліжечко і хороше тепле одіяльце. Скажіть дорогому Ісусу, нехай приходить до нас, і я уступлю Йому своє ліжечко, а сама ляжу з мамою. Бо ж зараз, холодно, а Ісусу нема де голову схилити.

 

Автор:

І вона підняла на нього свій благальний погляд. Пастир ніжно поклав свою тремтячу руку на голову Евеліни і з хвилюванням промовив.

 

Проповідник:

Мила дитино, я вірю, що по бажанню твоєму, Ісус відвідає цієї ночі ваш дім. Чия ж ти будеш, і як тебе звати?

 

Евеліна:

Мене звуть - Евеліна.

 

Автор:

Відповіла дівчинка, і назвала своє призвіще. Пастир мимоволі здригнувся. Ця дівчина була донькою тієї відомої жінки яка очолювала атеїстичний рух.

 

Проповідник:

Іди додому, дороге дитя! І нехай буде з тобою Бог!

 

Автор:

І він швидко поспішив в свою бокову пастирську кімнату. Даремно чекали його попутники, щоб разом відправитись додому. Він вже довгий час стояв на колінах, крупні сльози стікали по його щоках, і в молитві його уста виголошували ім'я: Евеліна. Він вірив, що Той, Хто народився у Віфлеємських яслах, сьогодні обрав Своїм домом ії серце.

 

Проповідник:

Я віру, дорогий Ісус, що Ти даси мені те, про що я Тебе прошу, і що так неясно я ще розумію.

 

Автор:

Він піднявся з колін і попрямував додому. Йдучи дорогою він знов і знов підносився в молитві до Бога про маленьку дівчинку. Коли він лягав спати вже була глибока ніч. В напівзабутті він побачив світло, яке наповнило якийсь будинок, потім він побачив сплячу Евеліну і безкінечну кількість ангелів, які свій погляд направили на дівчинку і на Того, хто був у її узголів'я. Туманно уявлявся йому образ матері Евеліни, цієї енергійної жінки. Вона володіла авторитетом та надприродною силою слова. Тисячі відданих умів були захоплені ії словами.

Цієї пам'ятної ночі Евеліна спала на підлозі, на підстилці, накрившись своєю шубкою біля свого нікельованого ліжечка. Ії хороша постіль була призначена для Ісуса, Хто, незабаром, повинен був назавжди ввійти в цей дім. І так, цієї ночі Ісус назавжди ввійшов в маленьке серце Евеліни. Але як це все відбулося? Евеліна прийшла додому, матері не було. Вона повернулась додому дуже пізно. Евеліна підійшла до неї і промовила:

 

Евеліна:

Дорогенька матусю! Сьогодні я буду спати з тобою, а свою нову постіль я приготувала для Ісуса, про якого так багато слухала сьогодні в домі християн.

 

Автор:

Рум'янець обурення покрив обличчя матері і вона закричала:

 

Мати:

О, негідна дитина! Хто дозволив тобі йти туди?

 

Автор:

В пориві гніву вона вдарила дочку по обличчю. Велика досада огорнула її. На це Християнське свято вона, як ніколи, мала величезний успіх на своєму виступі у посаді атеїстів.

Часто її промова обривалась оплесками, а її дочка говорить такі речі. Удар матері був необережним. Кров великими краплями покапала з носика Евеліни і червоними плямами покрила її голубе платтячко. Мати любила свою дочку. Вона вперше повелась з нею таким чином. Вона швиденько зняла з Евеліни платтячко, витерла ним обличчя дівчинки і кинувши його під ліжечко промовила:

 

Мати:

Лягай спати до свого ліжка! І щоб оцей вчинок був останній раз, я забороняю тобі ходити на такі зібрання.

 

Автор:

Вона накрила її гарним узорчастим одіяльцем, а сама пішла у свою кімнату, і незабаром міцно заснула... Та не спала Евеліна вона чекала Ісуса. Дівчинка дістала своє заплямлене кров'ю плаття, загорнула його в

згорток, і сховала. Потім постелила біля свого ліжечка на підлозі підстилку і заснула.

На другий день Евеліні було погано. Вона вже декілька днів почувала себе не дуже добре - це був інкубаційний період тяжкої хвороби, яка повністю оволоділа нею. Сьогодні, мати почала вже хвилюватися, вона відчувала свою вину перед дочкою. Пройшло ще декілька днів і хвороба досягла свого апогею.

 

Евеліна:

Мама!

 

Автор:

Покликала Евеліна. Мати швиденько підійшла до дитини:

 

Евеліна:

Цієї ночі я бачила Ісуса! О, який Він прекрасний! Він кликав мене до Себе! Як там чудово, а зараз, мамо, я помираю і йду до Нього, але ти не плач, мамо. Ісус сказав, що Він й тебе любить.

 

Автор:

Мати заплакала, й стала заспокоювати доньку.

 

Мати:

Рідне дитятко! Що з тобою! Не хвилюйся, ти скоро видужаєш. Я більше, ніколи-ніколи не буду тебе бити!

 

Евеліна:

Ні, мамо, я скоро уже назавжди піду звідси, але я буду чекати тебе там, у люблячого Ісуса. І я прошу тебе, мамо,...

 

Автор:

Тяжко проговорила Евеліна і раптом замовкла. Наступили приступи ядухи, вони говорили про її близький кінець, мати викрикнула:

 

Мати:

Дорога донечко! Мила Евеліно! Говори, що зробити тобі, і я все зроблю...

 

Евеліна:

Мамо якщо ти любиш мене, то я прошу тебе поклич пастиря, який говорив мені про Ісуса, і ту дівчинку, і тих, що так гарно тоді співали, нехай вони заспівають мені ті пісні ще один раз...

 

Автор:

І мати впала в забуття. Незабаром Евеліна знову промовила:

 

Евеліна:

Матуся, ще візьми під ліжечком згорток, там моє голубе платтячко - ти положи його мені в гробик. Я покажу його моєму дорогому Ісусу і скажу Йому, що хоч я і ще і маленька, але я люблю Його... Я пролила свою кров за Нього... мого Ісуса...

 

Автор:

Її личко змінилось вона судорожно випросталась і замовкла. Як нерозумна кинулась мати на Евеліну...

Був прекрасний день. Чудові Богом натхненні проповіді, були проголошені на похоронах у Евеліни. Зібрався великий натовп людей. Хор співав християнські псалми, Церква по домовленості перебувала у пості, який був присвячений для її матері, заради її спасіння.

Тут, на кладовищі серед мертвих народилась нова душа - це була мати Евеліни. Ніщо не могло стримати її: ні сотні колишніх друзів по роботі, які були присутні на похоронах, ні її блискуча кар'єра, ні високе становище в світі.

Тут біля домовини своєї дочки вона обіцяла Ісусу - Сину Божому, що від сьогодні вона віддає Йому все своє життя на служіння, відтепер кожен стук серця кожен подих належатиме лише Йому одному.

Безперервний піст церкви досягнув своєї цілі: мати Евеліни не дивилась на всілякі потрясіння, знайшла в собі сили виступити у палаці на другий день під час чергового засідання атеїстів. І яка була її промова!!

В цей вечір в багатьох темних серцях глибоко запали слова Царства Божого. Це був її останній виступ. Але сльози, які мимоволі стікали на щоках багатьох присутніх, свідчили, що й в іх серцях зародилось життя.

Q.Ресурсы:
Сообщество Вконтакте
Q.Орфография:
  Если Вы заметили любого рода ошибку в тексте, пожалуйста, выделите её и нажмите Ctrl+Enter. Мы рассматриваем каждый Ваш сигнал с благодарностью за Вашу помощь!
Классификация:
Разделы сайта:
  • » Видео
  • » Загадки
  • » Игры
  • » Идеи
  • » Илл-ции
  • » Комиксы
  • » Лагерь
  • » Новости
  • » Опросы
  • » Ответы
  • » Открытки
  • » Песни
  • » Послания
  • » Поделки
  • » Поэзия
  • » Психология
  • » Рассказы
  • » Свадьбы
  • » Статистика
  • » Страсти Хр.
  • » Сценки
  • » Тесты
  • » Фильмы
  • » Фразы
  • » Шутки
  Авторские права на размещенные материалы [если не оговорено иначе] принадлежат авторам; в случае заимствования материалов для дальнейшей публикации их в электронных или печатных изданиях обязательно наличие явной активной ссылки на сайт Uucyc.ru.    Все права сохранены.
   © 2000-2017, Uucyc.ruGT: [0.0084]
Орфус