Клітка

пьеса

драма

~10 мин.

4 чел.

молодежь и старше

украинский

Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками. Рим.5:8

Актёры: Пастор, хлопчик, Ісус, диявол

Декорации: клітка з пташкою (може, штучною), гроші

Рецензия: Ще до закладин світу Бог мав план відкуплення людства, який здійснив в Ісусі. Людина завжди має вибір, чи прийняти Бога. А сатан потягом всієї історії людства намагається звести людину і посадити її в клітку.

З одного боку на сцену піднімається хлопець, що несе клітку з пташкою. Він розмахує нею і наспівує якусь пісеньку. Назустріч йому з іншого боку сцени виходить Пастор.

Пастор: Що у тебе там, синку?

Хлопчик: Та… Якась жалюгідна пташка.

Пастор: Що ж ти збираєшся з нею робити?

Хлопчик: Занесу її додому і буду з нею гратися, потім її трохи подражню, посмикаю за пір’я. У мого друга теж є пташка. І ми влаштуємо справжні пташині бої.

Пастор: Але рано чи пізно вона тобі набридне, що ж тоді?

Хлопчик: А це нічого, у мене є коти, вони полюбляють їсти пташок.

Пастор: ( помовчав з хвилину) Скільки ти хочеш за цю пташку, синку?

Хлопчик: Ви жартуєте, навіщо вам, вона така нещасна. Це звичайнісінька польова пташка, нічого особливого. Вона не співає. В ній ніякої краси.

Пастор: Скільки?

Хлопчик: (зміряв пастора поглядом так, ніби він з’їхав з глузду, і додав) 10$.

Пастор дістає з гаманця банкноту в 10 $ і вручає хлопчикові. Той відразу ж втікає з грошима,, поставивши клітку на землю. Пастор піднімає клітку з землі і йде з нею на край сцени.

Пастор: Я відкупив цю пташку у хлопчака, який хотів погратися з нею в пташині бої, а потім віддати коту. Але це не все, що я хотів вам розказати. Я не буду вчити вас, як потрібно любити тварин. Ви це і самі добре знаєте. Насправді ця історія дуже нагадала мені історію людства. Можливо, одного дня диявол та Ісус мали таку розмову. (ставить клітку посередині сцени)

Пастор відходить за ширму. В цей час виходять двоє у відповідних костюмах з різних боків ширми назустріч одни одному: спочатку Диявол говорить свою фразу, потім Ісус виходячи задає йому запитання.

Диявол: (радіючи і насміхаючись) В Едемському саду я так успішно провернув одну справу, кращого за мене в цьому немає. Як я зумів упіймати все людство! Ух ти, вони тепер мої! Вони потрапили в мою пастку, клюнули на приманку. Я й не сумнівався, що вони не встоять.

Ісус: І що ж ти збираєшся з ними робити?

Диявол: О, я збираюся повеселитися на славу. Я навчу їх одружуватися і розлучатися один з одним, навчу їх ображати, кривдити та ненавидіти одне одного, навчу курити, пиячити, вживати наркотики, вести розгульне життя і проклинати одне одного. О, як я повеселюсь!

Ісус: А що ти робитимеш, коли завершиш свій задум та забаганки?

Диявол: Уб’ю їх. (вигукує гордо та задоволено)

Ісус: Що ж ти бажаєш за цих людей?

Диявол: Та навіщо вони Тобі здалися? Ці люди вже не Твої. Вони злі. Ти врятуєш їх, а вони зненавидять Тебе. Вони плюватимуть Тобі в обличчя, проклинатимуть і вб’ють врешті решт. Для чого вони Тобі, вони Тобі не потрібні.

Ісус: Скільки? (настійливо)

Диявол: Твою кров, усі твої сльози і страждання, твою смерть. (прошипів, глузливо поглянувши на Ісуса)

Ісус: Ти отримаєш це. За них, моїх людей я віддам Себе. Для мене немає дорогоціннішого на землі, ніж їхні душі. Я їх полюбив раніше. І ніякі твої злі справи не змусять Мене їх залишити. Я буду за них боротися. Я скажу: “Звершилося!”, Я заплачу необхідну ціну за них на хресті своєю смертю і стражданнями.

Диявол та Ісус йдуть за ширму.Виходить пастор бере клітку і відчиняє дверцята.

Пастор: Тепер ви вільні! (заносить клітку за ширму)