Потребую Тебе

Я Тебе потребую кожен день, кожну мить і хвилину,

Бо без Тебе не вжитись у жорстокій мирській суєті,

Знов із болем дивлюсь, коли світ у гріховності гине,

Забуваючи те, що колись відбулось на хресті.

Ну, звичайно, не їм, а Ісусу страждать на Голгофі

І за когось свою проливати невинную кров,

А народ все кричить, насміхається з Божого слова

Із Того, Хто навіки дає незрівнянну любов.

Благодаттю є те, що Він кожному час приділяє

І для кожного Він має свій особливий підхід,

І дитину свою завжди тихо і ніжно питає,

Залишивши її перед вибором на самоті.

Що обрати - життя, повне радості, сміху і світла,

Разом з Тим, хто за неї на Голгофі страшній помирав?

Чи повстать проти Батька і у темряві вічній горіти.

В час, коли наш Господь свою милість на землю

послав.

Я Тебе потребую. Творець, кожен день і хвилину,

Бо без Тебе ніщо неможливо на грішній землі,

І благаю, навік, назавжди порятуй Україну,

Щоб іще не один міг любити Тебе у хвалі.

Ти мене віднайшов між людей, серед тисяч,

мільйонів,

І тому із хвалою прославляти я буду Тебе,

Сили дай, щоб ще більш ми пізнали Твоєї любові

І з надією в серці поглядали у небо святе.