Навіки Твоє милосердя,
Навіки і вірність Твоя,
І знаю, що буду до смерти
Я славити Боже ім'я.
Учителя кращого годі
Шукати у світі земнім,
Відійдуть царі і народи,
Залишишся Ти лиш один.
Щодня, щохвилини той самий,
Незмінний Володар і Друг,
Даєш мені мудрі поради
Вселяєш у серце весну.
Куди я від Тебе сховаюсь,
Від Духа Твого утечу?
Думки і слова мої знаєш,
Коли я й від жаху тремчу
Ти дав мені тіло і розум,
Вдихнув в мене радість Свою,
І знаю, що можу любити,
І теж говорити люблю.
Коли мені боляче й гірко,
І сльози течуть по щоках,
Вселяється й теплиться знову
Надія на Тебе жива.
Мабуть неможливо забути,
Якщо вже зустрінеш Христа,
І розумом прагнеш збагнути -
Безсмертна Твоя чистота.
І в кожному доброму слові,
Та погляді теплих очей
Я бачу Тебе випадково
І чую у тиші ночей.
Легесеньким подихом вітру
Ввійшов Ти у душу мою,
І зміг в ній навік розпалити
Багаття живого вогню.
Хвала Тобі любий мій Отче,
Ти дав мені радість Твою,
І прагну тепер говорити -
Тобі говорити люблю.