Це сталось у воєнний час

Це сталось у воєнний час

На Вінниччині в Україні,

У Муркуриловцях. Якраз

Тоді в одній простій родині

З'явилась дівчина мала,

Її Надією назвали.

Батька одразу ж із села

У армію, на фронт забрали.

І ось прийшла страшна новина

В сорок четвертому додому:

"Ваш чоловік в бою загинув…”

Не побажаєш це нікому.

Немає більше в Наді тата,

Бо в «похоронці» так писалось…

А час минав, і знову мати

Удруге заміж зазбиралась.

Вітчим – не батько, з ним жила

Надя у смутку, сльози лила.

Якось у житонько зайшла

І Бога щиро так молила:

О, Боже, Люблячий, Святий!

Тебе я хочу попросити:

Якщо мій таточко живий,

То дай мені зустріти тата!

Молитва в добрий час і злий

Продовжувала все лунати:

Якщо мій таточко живий,

То дай мені зустріти тата!

Я можу вже сказати нині,

Минуло років хоч багато,

Бог відповів отій дитині -

Зустріла Надя свого тата.

Люди на фронті помилились,

Живого в мертві записали.

Я ж, друзі, хочу, щоб ми милість

Завжди Господню пам'ятали.

Бог бачить кожную сльозину,

Кожне страждання наше знає,

Прохання донечки, чи сина

Ніколи Він не забуває,

За що я Бога прославляю

А людям хочеться сказати:

Я, друзі, кожному бажаю

Небесного зустріти Тата.