Тихіше, я із Богом говорю

Тихіше, я із Богом говорю

Коли проходить нічка невгасима

І ранок знов запалює зорю,

З любов'ю опускаюсь на коліна

Тихіше, я із Богом говорю.

Надією у небеса полину,

Молитви крила тихо одягну,

Віддам себе Ісусу до краплини,

Тихіше, я із Богом говорю.

Віддам усе, і сумніви, й невдачі,

Гріхи, поразки, радість і біду

Та оживу й покращаю неначе,

Тихіше, я із Богом говорю.

У ці хвилини серцем відлітаю

У піднебесний край і повторю,

Все те, що хочу, прагну і чекаю,

Тихіше, я із Богом говорю.

Здається маю силу неспалиму

І Боже Слово людям донесу

В молитви час, у ці святі хвилини,

Тихіше, я із Богом говорю.

Існую тим, що в мирі виростаю,

Люблю лиш тим, що в Господі живу,

З молитвою лягаю й прокидаюсь,

Тихіше, я із Богом говорю.

А щастя тільки в ньому незрадливе,

Коли ми тиху вранішню зорю

Зустрінемо і скажемо невпинно -

Тихіше, я із Богом говорю.